Польща та Україна
Єврокомісія домовилася з Україною щодо курятини

Європейська комісія підписала з Україною вступну домовленість щодо курятини, яка може вплинути на польських виробників. Це з’ясувала журналістка RMF FM Катажина Шиманська-Борджіно. Мова йде про згоду Брюсселя на безмитний імпорт 50 тис. тонн птиці, яку Україна ввозила на європейський ринок через «чорний вхід», користуючись туманно прописаними нормами договору про вільну торгівлю з ЄС (DCFTA).

«Це для нас погана новина, це означає постійні поставки м’яса українською стороною. Єдиний невеликий позитив, який є в усьому цьому, – це те, що імпорт взяли в рамки, адже до цієї пори він був практично необмеженим», – розповідає Лукаш Доміняк, генеральний директор Національної ради птахівників – Економічної палати (KRD-IG).

Інформацію про укладення домовленості ЄК–Україна підтвердив речник Європейської комісії Даніель Розаріо. Проте він відмовився оприлюднити деталі домовленості, пославшись на те, що вона попередня.

«Європейська комісія в п’ятницю поінформувала про вступну домовленість представників держав-членів ЄС. Жодна країна не протестувала. Польща теж не протестувала», – сказав неофіційно журналістці європейський дипломат.

Однак Бірс Стінберг із AVEC – організації, яка об’єднує європейських виробників м’яса птиці, сказала, що, за її інформацією, в результаті домовленості Україна зможе безмитно експортувати до 50 тис. тонн м’яса птиці. Цю цифру підтвердили ще два інших дипломати з різних країн ЄС. «Це означає санкціонування присутності на європейському ринку української птиці, яка раніше потрапляла на нього завдяки «творчому підходу», – сказав європейський дипломат.

«Творчий підхід» – це дуже дипломатичне окреслення методу, який придумав один із українських олігархів і магнат птахівництва. В чому він полягає? У договорі про вільну торгівлю з Україною (DCFTA) Європейська комісія залишила юридичну прогалину. Імпорт м’яса птиці (наприклад, філе чи гомілки) дійсно був обмежений безмитними квотами, але вони не стосувалися «нестандартних шматків м’яса», тобто інших частин. Ці «інші частини» не обмежувалися жодними лімітами, тобто Україна могла ввозити довільну їх кількість. Тож українці вигадали спосіб: у філе курки залишали кістку, завдяки чому воно класифікувалося як «інші частини» і його можна було ввозити з України до ЄС без сплати мита. Потім, переважно в Голландії, Польщі та Словаччині, кістку усували, а м’ясо, як уже чисте філе європейського походження, продавали на ринках ЄС.

Європейський ринок, передусім польський, просто завалили курячим філе з України. Щороку українцям вдавалося таким методом ввезти на європейський ринок понад 50 тис. тонн. Для ЄС це було досить «делікатною» проблемою, адже договір про вільну торгівлю з Україною – це магніт, який притягує Україну до ЄС (і який де факто відштовхує її від Росії).

Проте Польща є найбільшим виробником м’яса птиці в ЄС (виготовляє майже 3 млн тонн на рік). Такий метод ввезення завдавав збитків польським виробникам. Варшава вже понад рік домагалася перегляду умов договору, тож врешті висловила згоду на збільшення імпортної квоти так, аби обмежити «творчий» безмитний імпорт, який щороку тільки би зростав. «Україна зможе й надалі ввозити в ЄС стільки м’яса птиці, як і попередньо. Проте не зможе ввозити більше. Це форма легалізації того, що було раніше», – пояснив європейський дипломат.

Європейська комісія ще має розробити формальну пропозицію, яку повинні прийняти Європейський парламент і Рада ЄС. Тільки потім угоду підпишуть з Україною.

Джерело: rmf24.pl

Схожі публікації
Ціна на нафту на міжнародних ринках, як і ціна на саме пальне повернулися до рівня, що був перед війною.
Речниця Єврокомісії Анітта Гіппер учора, 29 червня, відповіла на запитання журналістів про те, чи буде Білорусь втягнута в російське вторгнення в Україну.
Торік ціни в Польщі становили 73,3 % від середнього рівня в Європейському Союзі, тоді як у 2015 р. цей показник був трохи меншим за 58 %.
За даними нового ринкового звіту, у травні цього року серед 17 проаналізованих категорій найбільше зросли ціни на побутову хімію ‒ на 9,1 % у річному вимірі.
Середня ціна квадратного метра нового житла в найбільших польських містах у травні цього року порівняно з квітнем зросла на 0,4 % ‒ до понад 16 тис. злотих.
Варшавський ринок житла щойно подолав чергову символічну межу. Середня пропонована ціна нового житла уперше перевищила рівень у 20 тис. злотих за квадратний метр.
Авіакомпанії борються за клієнтів і виживання під час паливної кризи, спричиненої іранським конфліктом.
Світовий банк оцінив, що через війну з Іраном ціни на енергоносії у 2026 р. зростуть на 24 %, за умови, що найсерйозніші перебої в постачанні завершаться у травні.
Європейська комісія заявила про намір призупинити або відкликати грант у 2 млн євро для Венеційської бієнале після рішення дозволити відкриття російського павільйону на цьогорічній виставці.