Польща і світ
Знавці рідкісних мов з усього світу з’їхалися до Вілямовіце

Вже тиждень у Вілямовіце гостюють індіанці з Мексики, кельти з острову Мену, нормани, кашуби, лемки, а також науковці з університетів Голландії та Великобританії. Зібрала їх разом вілямовська мова, одна з найрідкісніших у світі.

Темою зустрічей у Вілямовіце до 28 вересня будуть проблеми невеликих суспільних груп, зокрема вілямовіцької. Обговорюватимуть те, що можна зробити, аби врятувати від зникнення мови та культури невеликих суспільних груп.

Гості працюватимуть також над створенням музею у Вілямовіце та виданням підручника для вивчення вілямовецької мови. Це частина довгострокового проекту, мета якого – відродження мов, яким загрожує вимирання. Ключовим для цих заходів стало присвоєння престижного європейського гранту в рамках програми «Горизонт 2020». Грант здобув міжнародний науковий консорціум факультету вільних мистецтв Варшавського університету. «У підсумку ми отримаємо підручник із планування й організації проектів повернення до життя мов і культур, а також фільми, мультимедійні публікації, пов’язані з мовами, яким загрожує вимирання, програми навчання мов меншин і дидактичні матеріали», – розповіла хабілітований доктор Юстина Олько, координатор проекту.

Щодва тижні зникає одна мова
«Вілямовіце стали своєрідною лабораторією ревіталізації мов, де місцева громада та дослідники намагаються разом врятувати мову, яка зникає. Результати цих досліджень можуть стати в нагоді іншим громадам, які спілкуються рідкісними мовами», – пояснює Бартоломей Хромік, етнограф із факультету вільних мистецтва Варшавського університету, який вивчає вілямовецьку проблематику. Згідно зі статистичними даними, щодва тижні у світі зникає одна мова. Завдяки зацікавленню науковців, місцевих активістів і представників етнічних та мовних  меншин з’являється надія сповільнення цього процесу.

Спектакль по-вілямовіцьки
На гостей і жителів Вілямовіце чекає багато цікавого, зокрема спектакль, повністю виконаний вілямовецькою мовою. Спектакль відбудеться в наступну неділю у Вілямовіце на вулиці Яна ІІІ Собеського, 4. Місцеві активісти, задіяні в порятунку культурної спадщини та мови своїх предків, інсценізують поему Флоріана Бесика «Óf jer wełt» (пер. – «На тому світі»). Поему Бесик написав у 1921 р.; автор, якого надихнула «Божественна комедія», переніс відому поему на вілямовецький ґрунт. Рай, чистилище і пекло населені вілямовічанами, його сучасниками. Вхід на спектакль та на всі лекції безкоштовний.

Джерело: katowice.wyborcza.pl

Схожі публікації
Відновлення церков, реставрація картин, скульптур та історичних надгробків, розкиданих по всій Центральній та Західній Європі та пов’язаних з польською історією, – такі плани Національного інституту польської культурної спадщини за кордоном Polonika на цей рік.
Фільм Крістофера Нолана минулої ночі здобув сім «Оскарів». Дві статуетки отримав британсько-польсько-американський фільм «Зона інтересу» Джонатана Глейзера. Зворушливим моментом заходу стало вручення «Оскара» за документальну стрічку «20 днів у Маріуполі».
Фільм «Дюна: Частина друга» Дені Вільньова, який вийшов у кінопрокат, зібрав у польських кінотеатрах лише в перші вихідні 446 тис. глядачів.
Радом переміг у конкурсі органів місцевого самоврядування Мазовецького воєводства на звання культурної столиці Мазовії у 2024 р.
У школах дедалі частіше відмовляються від вивчення російської мови. Як стверджує Міністерство національної освіти РП, із кожним роком зменшується кількість закладів, де є такі уроки.
Учора ввечері в Сан-Ремо розпочався 74-й Фестиваль італійської пісні. Зіркою першого фестивального вечора став дворазовий переможець фестивалю Марко Менгоні.
Скандальний план покриття гранітом однієї з пірамід у Гізі, ймовірно, не буде реалізований. Учені запевняють, що піраміди священні і їх ніхто не чіпатиме.
На 2024 р. анонсовано чотири виставки та численні видання, зокрема нову видавничу серію, та освітні заходи. У деяких буде яскраво присутня українська тематика.
У столичному Центрі сучасного мистецтва «Замок Уяздовський» сьогодні відкриють виставку «Візантійська ностальгія».