27 і 28 березня 1945 р. НКВС арештував 15 очільників Польської підпільної держави. Совєти запросили їх на переговори щодо майбутнього Польщі і гарантували повну безпеку. На початку березня 1945 р. останній командувач Армії Крайової генерал Леопольд Окуліцький на псевдо Niedźwiadek (Ведмедик) i віце-прем’єр, делегат уряду в екзилі отримали підписані полковником Пімєновим листи із запрошенням на зустріч з представником командування 1-го білоруського фронту генерал-полковником Івановим (під цим псевдонімом діяв Іван Сєров, начальник військової контррозвідки СМЕРШ).
Гданському судді Анджею Г.-В., який у 1982 р. засудив п’ятьох опозиціонерів за участь у страйку на Гданській верфі, висунули звинувачення в дисциплінарному проступку, який має ознаки комуністичного злочину і злочину проти людства. Профспілчан незаконно осудили за участь у страйку на Гданській верфі, що відбувався 13–16 грудня 1981 р., тобто ще до оприлюднення декрету про воєнний стан, яким заборонялося проведення страйків. Судимість з опозиціонерів зняли тільки після падіння комунізму рішенням Верховного суду.
Інститут національної пам’яті розпочав археологічні роботи на території Мокотовського поля у Варшаві, аби знайти місця поховання жертв комунізму. Спеціалісти інституту хочуть знайти останки осіб, страчених працівниками органів держбезпеки в колишньому СІЗО на вулиці Раковецькій.
Захід відбувся за підтримки Інституту національної пам’яті Польщі.
Із покладання квітів під пам’ятником жертвам комуністичного терору прем’єр-міністром Польщі Матеушем Моравецьким розпочалося сьогодні в Остроленці відзначення національного Дня пам’яті Проклятих солдатів.
77 років тому, 14 лютого 1942 р., головнокомандувач, генерал Владислав Сікорський видав наказ про перетворення Союзу збройної боротьби (Związek Walki Zbrojnej) на Армію Крайову (Armia Krajowa). AK вважається найбільшою і найкраще організованою підпільною армією, яка вела діяльність в окупованій Європі.
Покладенням президентом Анджеєм Дудою квітів біля стіни колишнього СІЗО на вулиці Раковецькій, де проводили розстріли, та відкриттям портрету на території Музею Виклятих солдатів вшановуватимуть 70-ту річницю смерті ротмістра.
15 березня 1948 р. районний військовий суд у Варшаві засудив на смертну кару ротмістра Вітольда Пілецького, офіцера Армії Крайової. Вирок був прийнятий Міністерством державної безпеки. «Ця людина мала померти», – сказав професор Кшиштоф Швагжик, замісник директора Інституту національної пам’яті Польщі.
На пагорбі в Гібах, де стоять дубові хрести, що символізують жертв Августівської облави, вчора відбулися заходи з нагоди 72-ї річниці цього найбільшого злочину, скоєного проти поляків після Другої світової війни. Цю облаву називають такою «малою Катинню».
«Поляки ніколи не переставали боротися за незалежність; тепер ми не перестанемо відбудовувати країну, промисловість та економіку, адже це дорога до добробуту», – сказав у неділю Антоній Мацеревич, глава Міністерства національної оборони і один із засновників Комітету захисту робітників під час заходів із нагоди 41-ї річниці Червня’76 у варшавському мікрорайоні Урсус.
