Майже кожен третій працівник використовує службовий Інтернет у робочі години. Через це фірма зазнає збитків, отож, працедавець має підтверджену Європейським судом із прав людини можливість контролювати своїх робітників. Проте закон обмежує способи, якими він може використовувати отримані дані.

За результатами досліджень, проведених Центром дослідження громадської думки, 7 % працівників займаються підробітками в робочі години, а 28 % використовують Інтернет із метою, не пов’язаною з роботою. Перегляд Інтернет-сторінок, слідкування за соціальними мережами, виконання додаткових замовлень – можливостей використати робочий час безліч. І таким чином фірми втрачають частину доходу.

Кібербайдикування стало жахом працедавців
Cyberslacking (дослівно кібербайдикування) полягає у використанні в робочі години Інтернету, який надає працедавець, із метою, не пов’язаною з обов’язками, які має виконувати працівник. Найчастіше це проведення часу в соціальних мережах, перевірка особистої пошти, а також перегляд відеороликів, завантаження різноманітних файлів і навіть комп’ютерні ігри. Для багатьох працедавців кібербайдикування стало справжнім жахом, адже воно спричиняє зниження ефективності працівників, а внаслідок цього призводить фірму до збитків.

Якщо хвилина відпочинку, коли людина читає статтю чи пише комусь повідомлення, це не дуже страшно, то марно витрачені дві години впродовж дня переростають у кількадесят годин на місяць. А це вже може призвести до запізнень у виконанні замовлень.

«Додатково кібербайдикування може становити загрозу для безпеки інформації та комп’ютерної мережі фірми, а також охорони особистих і конфіденційних даних. Завантаження неперевірених файлів, відкривання підозрілих мейлів і вхід на деякі сайти може призвести до зараження вірусами комп’ютерної системи фірми. А це ласий шматок для кіберзлочинців, які часто паралізують цілі виробництва», – говорить Марцін Бренчевський, директор відділу IT-підтримки у фірмі «IT Company».

Таємниця листування
Важливою подією в галузі моніторингу активності в робочий час була справа, яку розглядав Європейський суд із прав людини у січні 2016 р. Процес стосувався працівника румунської приватної фірми, який використовував Інтернет-комунікатор з особистою метою, через що його звільнили. Чоловік звинувачував працедавця в порушенні права на таємницю листування. Врешті, страсбурзький суд виніс вердикт про те, що працедавці мають право встановлювати програми для моніторингу активності своїх працівників, проте отримані ними дані мають слугувати лише оцінці ефективності праці підвладного. Їх не можна використовувати для дискримінації чи переслідування когось через дії, які той виконував у мережі.

Працівник повинен знати про контроль
Працедавці можуть використовувати різні засоби, щоби слідкувати за робітниками. Проте вони повинні повідомляти працівників про це. Необхідно також пам’ятати про те, що працедавець не може переглядати особисте листування працівників, фіксувати й використовувати введені ними дані, наприклад, під час доступу до банківських рахунків.

«До найбільш популярних рішень, які обирають власники підприємств, належать моніторинг дій у мережі, блокування доступу до сторінок www, перевірка програмного забезпечення, встановленого на комп’ютерах фірми, контроль видів даних, які збирає працівник, і способу їх зберігання. Часто на пристроях встановлюють програми, які дають можливість контролювати й віддалено керувати комп’ютерами на рівні адміністратора мережі або працедавця», – пояснює Марцін Бренчевський.

«Програми такого типу пропонують багато можливостей: вони можуть збирати дані про робочий час, програми, які використовувалися, або фіксувати перелік відвіданих сайтів. Більш складні програми дозволяють відслідковувати дії користувача й навіть перехоплювати контроль над комп’ютером», – продовжує експерт.

«На початку співпраці працедавець повинен чітко окреслити принципи використання Інтернету й обладнання фірми. А працівник, котрий ретельно виконує свої обов’язки, може нічого не боятися. Моніторинг дій, які здійснюються в мережі, може вплинути на швидкість і якість реалізації проектів та, внаслідок цього, на реструктуризацію прибутків. Це має бути однаково важливим стимулом як для працедавця, так і для його працівника», – підсумовує Марцін Бренчевський.

Джерело: kurierlubelski.pl