Польща
У Польщі не буде розслідування щодо прапорів ОУН-УПА, які з’явилися на стадіоні

Прокуратура відмовила у відкритті розслідування щодо прапорів ОУН-УПА, які з’явилися на концерті білоруського репера на Національному стадіоні.

Слідчі не виявили ознак, що кваліфікують злочин. Речниця Окружної прокуратури Варшава-Прага, прокурорка Кароліна Старос повідомила, що до Районної прокуратури Варшава-Прага Південь надійшло вісім заяв щодо цієї події. Усі вони були долучені до зареєстрованої заяви оператора Національного стадіону. 

Прокурорка зазначила, що демонстрація червоно-чорних прапорів, які використовувалися Організацією українських націоналістів та Українською повстанською армією, під час концерту, розглядалася з точки зору публічної пропаганди фашистського або іншого тоталітарного державного устрою, а також демонстрації предметів, що містять пропаганду фашистського чи нацистського устрою. 

Вона пояснила, що зібраний доказовий матеріал не виявив, що особи, які мали прапор та інші предмети, діяли з наміром пропагувати нацистську чи фашистську ідеологію. 

На початку серпня на Національному стадіоні відбувся концерт білоруського репера Макса Коржа. Серед глядачів, зокрема, були помітні прапори ОУН-УПА, що отримало розголос, зокрема, завдяки депутату від партії «Право і справедливість» Даріушу Матецькому, який повідомив, що подає з цього приводу заяву до Окружної прокуратури у Варшаві. 

Столична поліція під час концерту затримала 109 людей за численні правопорушення та злочини, як-от володіння наркотиками, порушення тілесної недоторканності працівників охорони, володіння та внесення на стадіон піротехнічних засобів, несанкціоноване проникнення на територію масового заходу. Поліцейські оштрафували 50 людей на загальну суму близько 11,5 тис. злотих. До суду було подано 38 клопотань про покарання.

Серед 63 затриманих іноземців 14 було депортовано (12 громадян України та двох громадян Білорусі), 13 іноземців добровільно покинули Польщу (11 громадян України та двоє громадян Білорусі). Після інциденту 33 іноземців (32 громадян України та одного громадянина Білорусі) було внесено до списку іноземців, небажаних на території РП, а також до Інформаційної системи Шенгену (SIS) з метою відмови у в’їзді та перебуванні на території країн Шенгенської зони. 

джерело:
Схожі публікації
Менша кількість іноземних студентів ‒ це виклик не лише для університетів, але й для місцевої економіки. Найбільше від цього втратять великі міста.
Більшість поляків вважає, що водії таксі з-за кордону мають складати іспит на водіння саме в Польщі.
Президент Польщі наклав вето на закон про продовження терміну здачі мовного сертифіката B1.
Польща торік виконала понад 60 % наказів про депортацію громадян третіх країн. В Іспанії цей показник становить 10,6 %, що є одним із найнижчих у всьому Євросоюзі.
Хоча точна кількість іноземців на польському ринку праці невідома, доступні оцінки показують їхнє істотне значення для низки секторів економіки.
Польський уряд працює над реформою, яка передбачає посилення вимог до іноземців, що прагнуть отримати громадянство.
Справа стосується подій 11 липня 2025 р. Поки що жодній особі не висунуто обвинувачень.
У 2025 р. до Міністерства внутрішніх справ і адміністрації РП надійшло понад 2500 заяв на дозвіл купівлі нерухомості іноземцями.
Міністерство внутрішніх справ і адміністрації Польщі заявляє, що країна входить до лідерів у Європі за кількістю депортацій нелегальних мігрантів. У 2025 р. з території держави примусово видворили майже 15 тис. осіб.