Польща ще не має жодної атомної електростанції. Але саме зараз вирішуються питання, від яких залежить будівництво першої з них.
Паралельно обговорюється друга велика станція та розвиток малих модульних реакторів, які можуть з’явитися в різних регіонах країни.
Ще кілька років тому польська атомна електростанція була радше планом на папері. Про неї говорили уряди, експерти, енергетичні компанії. Але сьогодні ситуація змінилася. У Померанії вже готують майданчик для майбутньої АЕС, тривають переговори між польською стороною та американськими партнерами, а поруч із великими реакторами дедалі частіше згадують і малі модульні реактори – так звані SMR.
Польща ніколи не мала власної атомної електростанції. Тому зараз країна фактично проходить шлях, який багато держав Заходу пройшли ще десятки років тому. Але робить це в зовсім інших умовах – в час, коли зростає попит на електроенергію, поступово закриваються вугільні блоки, а бізнесу потрібні стабільні джерела живлення.
Але хто і за які гроші будуватиме першу польську АЕС? Коли вона почне виробляти електроенергію?
Саме про це говорили представники уряду, американських компаній Westinghouse і Bechtel, а також керівники проєктів малих модульних реакторів під час Польського економічного конгресу у Варшаві.
За цими проєктами стоять роки переговорів, великі міжнародні компанії, державні рішення та мільярдні інвестиції. Але для звичайних людей усе це зрештою зводиться до простого питання: звідки братиметься електроенергія в майбутньому?
Будівництво першої атомної електростанції в Польщі учасники дискусії називають складним і довготривалим процесом. За словами представників уряду та компаній, які беруть участь у проєкті, зараз тривають переговори щодо умов співпраці між інвестором, підрядниками та майбутніми постачальниками.
Однією з головних тем цих переговорів є розподіл відповідальності та ризиків між усіма сторонами. Йдеться про те, хто відповідатиме за окремі етапи робіт, можливі затримки, додаткові витрати та виконання графіка будівництва.
Представники американських партнерів наголошують, що мета переговорів ‒ створити умови для будівництва електростанції, яка працюватиме відповідно до проєкту, у визначені терміни та в межах погодженого бюджету.
Учасники дискусії також зазначили, що підготовка такої угоди потребує часу, оскільки йдеться про проєкт, у якому беруть участь держава, міжнародні компанії та велика кількість майбутніх підрядників.