Польща та Україна
Віце-прем’єр Польщі стурбований заявами віце-прем’єра України

Польський віце-прем’єр Пйотр Ґлінський стурбований висловлюваннями віце-прем’єра України Павла Розенка, у яких він поставив відновлення пошуково-ексгумаційних робіт в Україні в залежність, зокрема, до зміни закону про Інститут національної пам’яті. Про це йдеться у заяві Міністерства культури і національної спадщини Польщі.

У середу, 28 лютого, на сайті Міністерства культури і національної спадщини Польщі було розміщено заяву віце-прем’єра Пйотра Глінського у справі польсько-українських перемовин.

“Віце-президент Ради міністрів, міністр культури і національної спадщини, професор Пйотр Глінський висловлює стурбованість із приводу останній цитованих у мас-медіа висловлювань віце-прем’єра України Павла Розенка, у яких він ставить відновлення ексгумацій в Україні у залежність, зокрема, від зміни закону про ІНП та відновлення українських пам’ятників у Польщі, а також скасування заборони в’їзду для представників українських установ”, — йдеться в заяві.

На думку польського міністерства культури, ці питання “не повинні бути темою переговорів у засобах масової інформації, оскільки для цього проводяться двосторонні зустрічі”.

“Однак найбільш важливим є те, що “зміна закону про ІНП” чи “скасування заборони в’їзду для представників українських установ” жодним чином не входять до переліку справ, що регулюються договором від 21 березня 1994 р. між урядом Польщі та України про охорону місць пам’яті та спочинку жертв війни та політичних репресій, що, згідно з попереднім рішенням президентів обох держав, було темою зустрічі у Варшаві”, — зазначено в заяві міністерства.

Міністерство культури і національної спадщини вважає, що цими питаннями, “безсумнівно, є питання охорони місць пам’яті та спочинку — польських в Україні та українських у Польщі”. “Польська сторона послідовно пропонувала та пропонує обговорювати ці справи під час діалогу польсько-українського форуму комісії, створеної на рівні, що відповідає важливості цих питань», — зазначає мінкультури.

У заяві наголошено, що комісія повинна погодити питання місць пам’яті, зокрема тих, юридичний статус яких ставиться під сумнів. “Польська сторона заявляла і заявляє про волю проведення повної інвентаризації українських місць пам’яті у Польщі, що сприятиме їхньому постійному захисту. Аналогічно потрібно запустити процес інвентаризації польських місць пам’яті в Україні”, — зазначено в повідомленні.

Міністерство культури наголошує, що “польський уряд гарантує, що кожна жертва воєнних дій і репресій заслуговує в Польщі на гідне поховання, а також на такий пам’ятник у місці поховання, який сторони погодять під час двосторонніх перемовин. Тому потрібно ще раз наголосити на повній готовності до співпраці Польщі з Україною під час ексгумацій”.

Міністерство культури Польщі зазначає, що питання місць пам’яті є важливим. “Ми підтверджуємо багаторазово висловлену готовність до дискусії про українські місця пам’яті в Польщі та польські в Україні, зокрема, дискусії про їхній правовий статус, однак немає жодних практичних чи формальних підстав для пов’язування цих справ із питанням пошуково-ексгумаційних робіт”.

Також у заяві наголошено, що спочатку потрібно знайти та поховати усіх жертв війни та політичних репресій. “Тільки потім перейдемо до набагато важчих питань, до дискусії на тему статусу і способу символічного вшанування. Причиною кризи у взаємовідносинах є обумовлення українською стороною співпраці в очевидних питаннях від порозуміння в набагато важчих символічних питаннях”.

Джерело: Polskie radio dla zagranicy

Схожі публікації
Відомий американський історик Тімоті Снайдер заявив, що майбутнє Польщі тісно пов’язане з майбутнім України.
На Підкарпатті розпочався триденний Польсько-український конгрес істориків, який зібрав близько сотні науковців і представників влади обох країн для обговорення складних сторінок спільного минулого.
Центр Мєрошевського запрошує студентів, аспірантів, молодих науковців, аналітиків, журналістів, активістів та працівників громадських організацій із Польщі, країн ЄС та Східної Європи взяти участь у міжнародній літній школі «Пам’ять і право», присвяченій перетину історії, права та політики.
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.
Інститут воєнних втрат, який проводить дослідження збитків, завданих Польщі внаслідок агресії СРСР у вересні 1939 р., представив перші результати своєї роботи.