Незважаючи на спротив наукового середовища, уряд відмовляється від прирівнювання пенсійного віку для викладачів і викладачок.

Науковці вимагали зрівняти пенсійний вік чоловіків і жінок, які працюють в університетах. Жінки хотіли би працювати довше — стільки ж, скільки й чоловіки. Однак віце-прем'єр-міністр Польщі Ярослав Говін піддався тиску міністра сім'ї Ельжбети Рафальської.

На сьогодні, якщо науковиця працює за контрактом, вона виходить на пенсію згідно з загальними умовами. Тому пенсійний вік для неї становить 60 років (а не 65, як у випадку чоловіків). Проте в проекті закону 2.0 існувало положення (ст. 146 § 1), відповідно до якого пенсійний вік викладача, незалежно від статі, мав становити 65 років.

“Це була дуже поширена серед вчених-жінок вимога, і ми вважали, що це цілком виправдано”, — говорив у січні під час презентації другої редакції законопроекту віце-прем'єр-міністр Ярослав Говін.

Але версія, направлена на голосування у Сейм, тобто схвалена всією Радою міністрів, передбачає, що вік виходу на пенсію в університетах буде таким самим, як і для інших працівників — 60 років для жінок та 65 для чоловіків. Із законопроекту зникла ст. 146 ч. 1 щодо пенсійного віку. Як наслідок, пенсійний вік наукових працівників буде визначатися Законом про пенсії по старості та інвалідності.

Наукове середовище не приховує невдоволення

У Польщі звання професора отримують у середньому у віці 57 років. Жінки-науковці досягають кар'єрної верхівки в середньому на кілька років пізніше, ніж чоловіки, але вони лишаються активними довше.

“Пізніше здобування жінками академічних ступенів часто пов'язане із сімейними обов'язками”, — говорить професор Лукаш Нєсьоловскі-Спано із руху “Громадяни науки”. І додає, що перехід на пенсію у віці 60 років, не є обов'язковим теоретично. Тому що ніхто не може гарантувати жінкам, що університет не змусить їх піти у відставку після досягнення встановленого законом віку. На його думку, положення законопроекту є дискримінаційним. Ніхто не обере жінку, наприклад, на посаду ректора, якщо під час своєї каденції вона досягне пенсійного віку. Тому жінки матимуть обмежений доступ до посад.

Зараз у структурі влади в університетах переважають чоловіки після шістдесяти. Наприклад, у Конференції ректорів вищих навчальних закладів Польщі немає жодної жінки. Вирівнювання пенсійного віку чоловіків і жінок у вишах могло би це дещо змінити.

Як підкреслюють “Громадяни науки”, зареєстрований законопроект не містить жодних антидискримінаційних положень.

Так званий законопроект 2.0 містить пропозицію реформування університетської влади. До органів державного навчального закладу, крім ректора та Сенату, мала приєднатися Рада навчального закладу, більшість представників якої мали не працювати в навчальному закладі. Ректор отримає (за рахунок колегіальних органів, наприклад, рад факультету) більшу можливість формування політики університету.

Закон повинен також зміцнити права студентів. Згідно з проектом, платитимуть штрафи за незаконний збір або збільшення оплати, а також за затримку видачі дипломів. Студент ще на початку навчання точно знатиме, скільки він витратить на освіту.

Реформа передбачає два шляхи отримання ступеня доктора: аспірантуру та навчання екстерном. В аспірантурах, які діятимуть у найкращих освітніх закладах, кожен аспірант одержуватиме наукову стипендію, але навчання відбуватиметься лише на денній формі. Після двох років навчання аспіранти здаватимуть іспити.

Джерело: Rzeczpospolita