Польща
Польські пенсіонери штурмують ринок праці

Рекордна кількість людей старшого віку в Польщі відкладає вихід на пенсію. Головним мотиватором цього явища є динамічне зростання мінімальної зарплати.

Починаючи з січня 2026 р., робота на повний робочий день гарантує пенсіонерам додаткові надходження коштів, що перевищують 3600 злотих щомісяця.

Явище професійної активності осіб, які досягли пенсійного віку, динамічно набирає обертів, стаючи стійкою демографічною тенденцією. Наприкінці 2025 р. ця група вже становила суттєву частку – 5 % від загальної кількості зайнятих у країні.

Статистичний аналіз, що охоплює період від кінця 2021 до кінця 2025 р., показує, що кількість зайнятих людей старшого віку збільшилася на 100 тис. осіб. Це зростання помітне також у відсотковому вимірі: рівень зайнятості в цій групі підскочив із 8,5 % до рекордних 10 %.

Дані Управління соціального страхування РП підтверджують цю тенденцію: в листопаді 2025 р. майже 894 тис. пенсіонерів мали іншу підставу для медичного страхування, що найчастіше випливало з укладення трудового договору. Довгострокова перспектива показує ще більший масштаб змін: із 2015 р. кількість професійно активних людей поважного віку зросла більш ніж наполовину.

Ключовим чинником, що спонукає старше покоління залишатися на ринку праці, є систематичне підвищення встановленої законом мінімальної заробітної плати. 1 січня 2026 р. мінімальна зарплата в Польщі зазнала чергової індексації, досягнувши 4806 злотих. Для пенсіонера, який працює, це означає реальне надходження коштів у розмірі приблизно 3606 злотих щомісяця. Оскільки найстарші працівники найчастіше працевлаштовані саме на основі нижніх ставок оплати праці, кожне підвищення безпосередньо й відчутно впливає на їхній домашній бюджет.

Соціологічні дослідження підтверджують, що динамічні зміни в розмірі мінімальної заробітної плати сьогодні є одним із найсильніших аргументів на користь продовження роботи після досягнення пенсійного віку.

Статистичний образ пенсіонера, що працює, вказує на виразну перевагу жінок, які становлять майже 58 % цієї групи, а середній вік особи, яка поєднує роботу з пенсією, становить трохи більше ніж 67 років.

Результати опитування, проведеного дослідницькою агенцією SW Research, доводять, що про бажання розпочати або продовжувати зайнятість заявляє переважна більшість осіб після 60 років. Для понад 60 % із них головною передумовою є потреба отримання додаткового доходу, однак дедалі частіше поряд із фінансовими питаннями з’являється соціальний аспект, тобто бажання залишатися активним і підтримувати міжлюдські зв’язки.

Ця тенденція вписується в ширший економічний контекст: протягом лише п’яти років мінімальна заробітна плата в Польщі зросла на 2 тис. злотих. Від 2800 злотих у 2021 р. до теперішньої ставки, що перевищує 4800 злотих, цей механізм ефективно мотивує старше покоління залишатися активною опорою національної економіки.

джерело:
Схожі публікації
Польські експерти вважають, що масового переходу на чотириденний робочий тиждень поки не буде.
Результати опитування показують, що студенти в Польщі заробляють у середньому 4,1 тис. злотих на місяць, однак задовільним рівнем вони би вважали 9,9 тис. злотих.
Понад 42 % поляків використовують штучний інтелект під час роботи, але лише 17 % мають у цьому процесі підтримку роботодавця.
Комітет з питань охорони здоров’я польського Сейму вчора, 28 квітня, ухвалив поправку, яка продовжує на один рік термін складання мовного іспиту для лікарів з України.
Частина працівників у Польщі відчуває втому, емоційне виснаження та відсутність впливу на бодай щось.
49,8 % поляків виконують додаткову роботу поза своєю основною зайнятістю, а ще 58 % із них хочуть продовжувати або розпочати таку трудову активність.
Як повідомило Головне статистичне управління, в Польщі працевлаштовано 1,1 млн іноземців. Це найновіші дані станом на жовтень минулого року.
Результати опитування, проведеного Центром дослідження громадської думки CBOS, свідчать, що 92 % поляків вважають, що кожен роботодавець повинен мати зрозумілі правила встановлення зарплат та їх підвищень.
Попри геополітичну напругу та зростання цін на пальне, польський ринок праці залишається стабільним.